четверг, 8 марта 2012 г.

Єдина газотранспортна система України


Що це таке - Єдина   газотранспортна   система  України????

Єдина   газотранспортна   система  України  , згідно терміну Закону   України «Про засади функціонування ринку природного газу» це - виробничий комплекс,  що  складається   з   магістральних   газопроводів   та газорозподільних   мереж,   підземних   сховищ   газу   та   інших організаційно і технологічно пов'язаних з ними об'єктів та споруд, призначених для транспортування, розподілу і зберігання природного газу.

У  цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

     3) власник  природного  газу  -  особа  незалежно  від  форми
власності і сфери управління, якій належить природний газ на праві
власності, у тому числі на праві, що виникає на підставі договорів
про спільну діяльність;

     4) газодобувне  підприємство  -  суб'єкт  господарювання,  що
відповідно  до  спеціального  дозволу  на   користування   надрами
видобуває   природний   газ   на   території  України  і  в  межах
континентального шельфу та/або  виключної  (морської)  економічної
зони України;

     5) газозберігаюче  підприємство - суб'єкт господарювання,  що
на підставі ліцензії здійснює закачування,  зберігання  та  відбір
газу замовникам;

     6) газопостачальне   підприємство  (далі  -  постачальник)  -
суб'єкт  господарювання,  що   на   підставі   ліцензії   здійснює
постачання  природного  газу  безпосередньо  споживачам  згідно  з
укладеними договорами;

     7) газорозподільне підприємство - суб'єкт господарювання,  що
на  підставі  ліцензії  здійснює  транспортування  природного газу
газорозподільними мережами безпосередньо споживачам,  у  власності
чи в користуванні якого перебувають газорозподільні мережі та інші
виробничі  об'єкти  та  який   здійснює   щодо   них   функції   з
оперативно-технологічного управління;

     8) газорозподільні   мережі   -   виробничий   комплекс,   що
складається з організаційно і технологічно  пов'язаних  між  собою
об'єктів,   призначених   для   розподілу   природного   газу  від
газорозподільних станцій безпосередньо споживачам;

     9) газотранспортне підприємство - суб'єкт господарювання,  що
на  підставі  ліцензії  здійснює  транспортування  природного газу
магістральними газопроводами,  які перебувають у його власності чи
користуванні,     та     виконує     щодо     них     функції    з
оперативно-технологічного управління;

     11) Єдина   газотранспортна   система  України  -  виробничий
комплекс,  що  складається   з   магістральних   газопроводів   та
газорозподільних   мереж,   підземних   сховищ   газу   та   інших
організаційно і технологічно пов'язаних з ними об'єктів та споруд,
призначених для транспортування, розподілу і зберігання природного
газу;

     17) побутові  споживачі  природного газу (далі - населення) -
фізичні особи,  які отримують природний газ з  метою  використання
для  власних побутових потреб,  у тому числі для приготування їжі,
підігріву води та опалення своїх житлових приміщень;

     18) постачання природного газу - господарська  діяльність  на
ринку  природного  газу,  що  підлягає  ліцензуванню  і  полягає в
наданні  послуг  та  пов'язана  з  реалізацією   природного   газу
безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;

     19) природний  газ,  нафтовий  (попутний)  газ,  газ  (метан)
вугільних родовищ та газ сланцевих товщ (далі - природний  газ)  -
корисна  копалина,  яка  є  сумішшю вуглеводнів та невуглеводневих
компонентів,  перебуває у газоподібному стані за стандартних  умов
(тиск - 760 мм ртутного  стовпа  і  температура -  20  град.С)   і
є товарною продукцією;

     20) ринок природного  газу  -  сукупність  правовідносин,  що
виникають  у  процесі  купівлі-продажу  природного  газу,  надання
послуг  з   його   транспортування,   зберігання,   розподілу   та
постачання;

     21) розподіл  природного  газу  -  господарська діяльність на
ринку природного газу,  що підлягає  ліцензуванню  і  пов'язана  з
транспортуванням  природного  газу  газорозподільними  мережами  з
метою його доставки споживачам;

     22) споживач - юридична особа або фізична  особа-підприємець,
яка  отримує  природний  газ відповідно до договору про постачання
природного газу та використовує його як паливо або сировину;

     24) суб'єкт ринку природного газу - власник природного  газу,
газодобувне,    газорозподільне,    газотранспортне   підприємство
(оператор),  замовник,  постачальник, споживач та інші фізичні або
юридичні  особи,  відносини  між  якими встановлюються на підставі
договорів;

     26) транспортування природного газу - господарська діяльність
на  ринку природного газу,  що підлягає ліцензуванню і пов'язана з
переміщенням  природного  газу   трубопроводами   з   метою   його
подальшого   зберігання,   розподілу  або  доставки  безпосередньо
споживачам     та      замовникам,      окрім      транспортування
внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами).

Правову   основу   функціонування  ринку  природного  газу становлять Конституція України ( 254к/96-ВР ),  цей Закон,  Кодекс України   про   надра   (   132/94-ВР   ),   закони  України  "Про трубопровідний транспорт" ( 192/96-ВР ),  "Про природні монополії" ( 1682-14 ), "Про нафту і газ" ( 2665-14 ), "Про енергозбереження" ( 74/94-ВР ), "Про угоди про розподіл продукції" ( 1039-14 ), "Про захист  економічної  конкуренції"  (  2210-14 ),  "Про газ (метан) вугільних  родовищ"  (  1392-17  ),  "Про  охорону   навколишнього природного  середовища" ( 1264-12 ),  міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною  Радою  України,  та інші акти законодавства.

Державне   управління   у   сфері   функціонування   ринку природного  газу здійснює Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації  державної політики в нафтогазовому комплексі у межах повноважень, визначених законодавством.

 Центральний орган виконавчої влади з  питань  забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі:

     1) забезпечує реалізацію державної політики;

     2) забезпечує  формування  та  вдосконалення відносин у сфері функціонування ринку природного газу;

     3) розробляє цільові програми,  зокрема  щодо  диверсифікації джерел постачання природного газу;

     4) здійснює державний нагляд у нафтогазовій галузі;


     5) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Державне регулювання

     1. Державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу,  в  тому  числі  суб'єктів  природних монополій та суб'єктів господарювання,   які   діють  на  суміжних  ринках,  здійснюється Кабінетом  Міністрів  України,  національною комісією, що здійснює державне  регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

     2.  Національна  комісія,  що здійснює державне регулювання у сфері  енергетики,  при  прийнятті  своїх  рішень діє за принципом незалежності   від  органів  державної  влади,  органів  місцевого самоврядування,  їх  посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.

     3.  До повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, належать:

     1) здійснення державного регулювання відносин суб'єктів ринку природного газу;

     2) ліцензування господарської діяльності на ринку  природного газу;

     3) затвердження  ліцензійних  умов  провадження  певних видів господарської діяльності на ринку природного газу;

     4) здійснення   контролю    за    додержанням    ліцензіатами ліцензійних  умов  провадження  господарської  діяльності на ринку природного  газу  відповідно  до  законодавства  та   в   порядку, встановленому   національною   комісією,   що   здійснює  державне регулювання у сфері енергетики;

     5) затвердження  порядку  доступу  до Єдиної газотранспортної системи України;

     6) забезпечення проведення тарифної та  цінової  політики  на ринку природного газу;

     7) встановлення тарифів на:
     транспортування природного,  нафтового  газу та газу (метану) вугільних родовищ магістральними трубопроводами;

     транспортування природного,  нафтового газу та газу  (метану) вугільних родовищ розподільними трубопроводами;

     постачання природного газу та газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом;

     закачування, зберігання  та  відбір  природного  газу,   газу (метану) вугільних родовищ;

     8) проведення   моніторингу   ліцензійної  діяльності  шляхом отримання від учасників ринку природного газу інформації,  зокрема про  ціни  і  тарифи  на  природний газ та послуги,  що підлягають регулюванню згідно із законодавством,  та оприлюднення результатів моніторингу;

     9) застосування  в установленому порядку санкцій до суб'єктів ринку природного газу в порядку, передбаченому цим Законом;

     10) затвердження алгоритму розподілу коштів;

     11) затвердження порядків:


     формування, розрахунку та встановлення цін на  природний  газ для   суб'єктів  господарювання,  що  здійснюють  його  видобуток, визначених у статті 10 цього Закону;

     встановлення роздрібних цін на природний газ для населення;

     формування тарифів на послуги з  транспортування,  розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу;

     контролю за дотриманням ліцензійних умов;

     формування інвестиційних програм;

     12) затвердження  процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування,  розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу;

     13) затвердження  Правил  користування  природним  газом  для юридичних осіб;

     14) затвердження методик  розрахунку  тарифів  на  послуги  з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу;

     15) затвердження типових договорів на:

     купівлю-продаж природного    газу    (між    власниками    та постачальниками природного газу);

     транспортування природного         газу        магістральними трубопроводами;

     зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу;

     приєднання до газових мереж;

     розподіл природного газу;

     постачання природного газу за регульованим тарифом;

     16) встановлення обмеження щодо  суміщення  видів  діяльності відповідними суб'єктами ринку природного газу;

     17) визначення   відповідності  ліквідації,  реорганізації  у формі злиття,  приєднання, участі в об'єднаннях, а також придбання або відчуження більш як 10 відсотків часток (акцій,  паїв) активів суб'єктів господарської діяльності ліцензійним умовам;

     18) здійснення  безперешкодного  доступу  на  територію,   до документів та інформації суб'єктів ринку природного газу;

     19) затвердження   Порядку  відшкодування  збитків,  завданих газопостачальному  або  газорозподільному  підприємству  внаслідок порушення  споживачем  природного  газу  Правил  надання населенню послуг з  газопостачання,  а  також  споживачеві  природного  газу внаслідок    порушення   газопостачальним   або   газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання;

     20) забезпечення  захисту  прав  споживачів  з   питань,   що стосуються  цін  і  тарифів  на  природний  газ,  надійності  його постачання,  а також отримання ними якісних послуг,  що  надаються суб'єктами природних монополій;

     21) визначення ступеня кваліфікації споживачів;

     22) сприяння конкуренції на ринку природного газу;

     23) інші передбачені законодавством повноваження.

Основи функціонування ринку природного газу

     1. Ринок природного газу функціонує на конкурентних  засадах, за винятком діяльності суб'єктів природних монополій.

     2. Діяльність  суб'єктів ринку природного газу провадиться на принципах:

     1) вільного вибору постачальників природного газу;

     2) вільної  торгівлі  природним  газом,  у  тому   числі   на аукціонах   і  біржах,  а  також  шляхом  проведення  тендерів  на постачання природного газу,  крім випадків,  визначених статтею 10 цього Закону;

     3) регулювання  рівнів тарифів на транспортування,  розподіл, постачання, зберігання, закачування та відбір природного газу;

     4) забезпечення рівних  можливостей  для  доступу  до  Єдиної газотранспортної системи України та підземних сховищ газу,  в тому числі новозбудованих газопроводів;

     5) рівності  прав  на  купівлю-продаж  природного   газу   та
провадження зовнішньоекономічної діяльності;

     6) добросовісної  конкуренції між учасниками ринку природного
газу в умовах рівних прав та можливостей;

     7) недопущення дій,  спрямованих на спричинення збитків іншим
суб'єктам ринку;

     8) відповідальності   суб'єктів  ринку  за  порушення  правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів;

     9) додержання національних стандартів,  норм і  правил  усіма суб'єктами  ринку  природного  газу,  діяльність  яких пов'язана з управлінням системами та видобутком, транспортуванням, розподілом, зберіганням, постачанням і споживанням природного газу;

     10) забезпечення   захисту   прав   та  інтересів  споживачів природного газу;

     11) захисту   навколишнього    природного    середовища    та раціонального використання енергоресурсів.

     3. Суб'єкти  ринку  природного газу провадять свою діяльність на підставі договорів (контрактів),  що укладаються відповідно  до законодавства.

Стаття 10. Задоволення потреби населення у природному газі

     1. Підприємства,  частка  держави  у  статутному  фонді  яких становить 50  відсотків  та   більше,   господарські   товариства, 50 відсотків  та  більше  акцій (часток,  паїв) яких перебувають у статутному  фонді  інших  господарських   товариств,   контрольним пакетом акцій яких володіє держава,  а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств  і  товариств,  учасники договорів   про  спільну  діяльність  та/або  особи,  уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств,   щомісяця   здійснюють   продаж   усього   товарного природного газу,  видобутого на підставі спеціальних  дозволів  на користування  надрами в межах території України,  континентального шельфу і виключної (морської)  економічної  зони,  для  формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на  формування такого ресурсу,  за закупівельними цінами,  які для кожного суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування   нафтогазоносними   надрами   щороку  встановлюються національною  комісією,  що  здійснює державне регулювання у сфері енергетики,   згідно  із  затвердженим  нею  Порядком  формування, розрахунку  та  встановлення  цін  на  природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.

     2. Передача    видобутого    природного    газу   суб'єктами,
визначеними в частині першій  цієї  статті,  на  умовах  договорів
комісії,   давальницької   переробки,   інших   договорів,  що  не
передбачають  передачу  права  власності  на  нього  безпосередньо
суб'єкту,   уповноваженому   Кабінетом   Міністрів   України,   не
допускається.

     3. Дія цієї статті  поширюється  виключно  на  тих  учасників договорів  про  спільну  діяльність,  відповідно  до яких вартість вкладу  підприємств,  частка  держави  у  статутному  фонді   яких становить  50  відсотків  та більше,  господарських товариств,  50 відсотків та  більше  акцій  (часток,  паїв)  яких  перебувають  у статутному   фонді   інших  господарських  товариств,  контрольним пакетом акцій яких володіє держава,  а також дочірніх підприємств, представництв  та філій таких підприємств і товариств становить 50 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

     4. Потреби  населення  у  природному  газі  задовольняються з ресурсів природного газу, видобутого газодобувними підприємствами, що зазначені у частині першій статті 10 цього Закону,  а в разі їх недостатності - з інших ресурсів газу суб'єкта,  уповноваженого на формування  ресурсу  природного  газу  для  населення  у  порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     5.   Реалізація   природного   газу  для  задоволення  потреб населення    здійснюється    гарантованими    постачальниками   за роздрібними   цінами,   встановленими  національною  комісією,  що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

     6.  Суб'єкт,  уповноважений  Кабінетом  Міністрів  України на формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення,  та  його дочірні підприємства мають право експортувати товарний природний газ в  обсязі,  визначеному  прогнозним  річним балансом  надходження  та  розподілу природного газу в Україні,  у порядку,  встановленому центральним  органом  виконавчої  влади  з питань  забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі. {  Статтю 10 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 3550-VI ( 3550-17 ) від 17.06.2011 }


    
     Стаття 12. Постачання природного газу

     1. Постачання  природного  газу  здійснюється  відповідно  до договору,    за   яким   постачальник   зобов'язується   поставити споживачеві природний газ,  якісні характеристики якого  визначено стандартами,  в  обсязі  та  порядку,  передбачених  договором,  а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого  природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

     2. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та   споживачем   природного   газу   за   регульованим    тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

     3. До  укладення  договору  про  постачання  природного  газу споживач має  право  на  одержання  інформації  щодо  наявності  у постачальника    ресурсів    природного    газу,    його   якісних характеристик, цін та порядку оплати природного газу.

     4. Постачальник має  право  припинити  постачання  природного газу споживачам у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

     1) визнання  аварійним стану систем газопостачання у порядку, встановленому  центральним  органом  виконавчої  влади  з   питань забезпечення   реалізації   державної   політики  в  нафтогазовому комплексі;

     2) порушення строків  оплати  спожитого  природного  газу  та послуг з його постачання, передбачених укладеним договором;

     3) несанкціонований відбір природного газу.

     Несанкціонованим відбором природного газу вважається відбір:

     з магістральних   газопроводів,  газорозподільних  мереж  або підземних сховищ газу  за  відсутності  закуплених  відповідно  до договору обсягів природного газу;

     без укладення відповідного договору з постачальником;

     спричинений самовільним під'єднанням,  споживанням природного газу з  навмисно  пошкодженими  приладами  його  обліку  або  поза охопленням приладами обліку.

     5. Суб'єкт,  уповноважений  Кабінетом  Міністрів  України  на формування  ресурсу  природного  газу  для   споживачів   України, зобов'язаний   забезпечити  гарантованого  постачальника  ресурсом природного газу в необхідному йому обсязі відповідно до договорів, укладених із споживачами.

     6. Гарантований  постачальник  здійснює  функції з постачання природного газу на умовах,  передбачених цією статтею,  та має всі права  і  обов'язки  постачальника,  передбачені  статтею 20 цього Закону.

   
     Стаття 19. Права та обов'язки споживачів
 
     1. Споживач має право на:
 
     1) вільний вибір постачальника;
 
     2) отримання  інформації  про  наявність   у   постачальників ресурсів  природного  газу,  його  якісні характеристики,  ціну та порядок проведення розрахунків; 



     3) підключення в установленому  порядку  до  газорозподільної мережі об'єктів системи газопостачання; 
 
     4) отримання природного газу,  фізико-хімічні показники якого відповідають установленим нормам,  в  обсязі  відповідно  до  умов укладених   договорів,   крім   випадків   припинення  (обмеження) газопостачання відповідно до вимог законодавства та договорів; 
 
     5) відшкодування згідно із законодавством  збитків,  завданих унаслідок порушення його прав; 
 
     6) інші права, передбачені законодавством. 




     2. Споживач зобов'язаний:
 
     1) укласти договір на постачання природного газу; 
 
     2) забезпечувати  своєчасну  оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів;
 
     3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 



     4) вживати заходів для підвищення  ефективності  використання природного газу та впровадження енергозберігаючих технологій; 
 
     5) забезпечувати             доступ             представників підприємства/організації,  що обслуговує систему газопроводів,  до якої під'єднаний споживач, до вузлів обліку газу (у тому числі для встановлення вузлів обліку газу),  які розміщуються  на  території споживача;
 
     6) забезпечувати відповідно до вимог нормативних документів у пунктах  приймання-передачі  газу  вимірювання   кількості   газу, прийнятого в систему своїх газопроводів (крім населення);
 
     7) складати і підписувати з представниками газопостачального, газотранспортного   та   газорозподільного    підприємства    акти приймання-передачі природного газу (крім населення);
 
     8) подавати  підприємству/організації,  що обслуговує систему газопроводів,  до якої під'єднаний споживач, оперативну інформацію про  обсяги  спожитого  природного газу та його розподіл,  а також іншу інформацію для складення балансу зазначеного газу; 
 
     9) припиняти  (обмежувати)  споживання  природного  газу   на вимогу   постачальника,  газотранспортного  або  газорозподільного підприємства з дотриманням вимог законодавства (крім населення);
 
     10) забезпечувати доступ  посадових  осіб  органу  державного нагляду  (контролю)  до  об'єктів  Єдиної газотранспортної системи України,  які  перебувають  у  його  власності  чи   користуванні, відповідно до  Закону  України  "Про  житлово-комунальні  послуги" ( 1875-15 );
 
     11) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством. 



     3. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
 
     4. Захист  прав  споживачів  природного  газу регулюється цим Законом,  Законом України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) та іншими нормативно-правовими актами.
 
     5. Отримання  природного  газу  споживачами  можливе  лише на підставі договорів, укладених з постачальниками.

Єдина газотранспортна система України, згідно  Закону України «Про нафту і газ» - це сукупність функціонально пов'язаних між собою підприємств з виробництва, передачі та постачання природного газу;
Закон України «Про нафту і газ» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулює відносини, пов'язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі.
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
  1. нафтогазова галузь - галузь економіки України, яка разом з іншими галузями забезпечує пошук, розвідку та розробку родовищ нафти і газу, транспортування, переробку, зберігання і реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки;
  2. внутрішня транспортна послуга - переміщення територією України нафти і газу та продуктів їх переробки як власного виробництва, так і тих, що надійшли з інших країн, для задоволення потреб споживачів України;
  3. газ - корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. C) і є товарною продукцією;
  4. Єдина газотранспортна система України - сукупність функціонально пов'язаних між собою підприємств з виробництва, передачі та постачання природного газу;
  5. магістральний трубопровідний транспорт нафти і газу - технологічний комплекс - окремий трубопровід (або сукупність трубопроводів) та пов'язані з ним єдиним технологічним процесом об'єкти, за допомогою яких здійснюється постачання нафти і газу споживачам, включаючи транзитне постачання через територію України;
  6. підземне сховище нафти, газу чи продуктів їх переробки - технологічний комплекс, штучно створений в природній або штучній ємності надр накопичувач нафти чи газу і технологічно поєднані з ним споруди, які служать для періодичного наповнення, зберігання і відбирання нафти, газу чи продуктів їх переробки для постачання споживачам;
  7. поклад нафти і газу - одиничне природне скупчення нафти і газу в надрах;
  8. промислова експлуатація підземного сховища нафти і газу - закачування у підземне сховище або вилучення з нього нафти чи газу;
  9. промислова розробка родовища нафти і газу - технологічний процес вилучення з родовища нафти, газу та супутніх їм корисних компонентів, що здійснюється на основі відповідних проектних документів після завершення геологічного вивчення родовища, геолого-економічної оцінки і затвердження у встановленому порядку запасів нафти, газу і супутніх компонентів;
  10. родовище нафти і газу - природне скупчення нафти і газу, що складається з одного чи кількох покладів, які в плані (горизонтальній проекції) частково або повністю збігаються між собою;
  11. розробка родовища нафти і газу - технологічний процес вилучення з родовища нафти, газу та супутніх їм корисних компонентів, який складається з двох послідовних етапів - дослідно-промислової розробки родовища та промислової розробки родовища;
  12. транзит нафти, газу та продуктів їх переробки трубопроводами - переміщення відповідно до укладених угод магістральними трубопроводами територією України між прикордонними пунктами приймання та здавання або на перевалювальні комплекси нафти, газу та продуктів їх переробки, що надійшли з території інших держав і призначені для споживачів за межами України, а також переміщення по магістральних трубопроводах нафти, газу та продуктів їх переробки, пов'язане з наданням послуг з тимчасового їх зберігання або переробки на території України з подальшим переміщенням за її межі;
  13. транспортна послуга - виробничі операції з здавання, тимчасового зберігання і перевантження нафти, газу та приймання, перемыщення продукты ъх переробки.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, незалежно від форм власності господарюючих суб'єктів - учасників таких відносин.
Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо користування нафтогазоносними надрами на умовах розподілу продукції, які регулюються Законом України "Про угоди про розподіл продукції" ( 1039-14 ).
Стаття 3. Законодавство про нафту і газ
Відносини, пов'язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, регулюються Кодексом України про надра ( 132/94-ВР ), Законом України "Про трубопровідний транспорт" ( 192/96-ВР ), Законом України "Про угоди про розподіл продукції", іншими нормативно-правовими актами, а також цим Законом з питань, пов'язаних з особливостями нафтогазової галузі.
А еще Закон Украины "Про трубопровідний транспорт" говорит, что с
истему трубопровідного транспорту України становлять:
магістральний трубопровідний транспорт;
промисловий трубопровідний транспорт.
Стаття 2. Система трубопровідного транспорту України

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значені:
магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами,зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів;

промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо;
Стаття 3. Законодавство про трубопровідний транспорт і його мета

Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України "Про транспорт", цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відносини підприємств трубопровідного транспорту в Україні, власниками яких є інші держави, регулюються цим Законом у частині, яка не суперечить міждержавним договорам України.

Нормативні акти, що визначають правила проектування, будівництва, експлуатації, капітального ремонту та реконструкції об'єктів трубопровідного транспорту, організацію безпеки та охорони праці під час їх будівництва та експлуатації, пожежної, екологічної безпеки та санітарні норми, є обов'язковими для підприємств, установ, організацій та громадян.

Метою законодавства про трубопровідний транспорт є регулювання відносин на всіх етапах створення та функціонування (проектування, будівництво, експлуатація, капітальний ремонт, реконструкція тощо) трубопровідного транспорту, встановлення гарантій безпеки життя та здоров'я населення, забезпечення охорони навколишнього природного середовища і національного багатства України від можливого негативного впливу під час експлуатації об'єктів цього виду транспорту.

Особливості застосування Закону України "Про підприємства в Україні" щодо підприємств трубопровідного транспорту визначаються цим Законом, а також актами Кабінету Міністрів України, що видаються на його основі.

Стаття 4. Сфера дії Закону про трубопровідний транспорт

Дія цього Закону поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку (промислів), виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспортування.

Особливості застосування цього Закону щодо функціонування промислового трубопровідного транспорту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Суб'єкти правового регулювання відносин у галузі трубопровідного транспорту
Суб'єктами правового регулювання відносин у галузі трубопровідного транспорту є юридичні і фізичні особи, діяльність яких безпосередньо стосується:
оборони держави;

науково-дослідних, пошукових, проектно-конструкторських, експертних та інших інженерних робіт і послуг у цій галузі;
будівельних, будівельно-монтажних, спеціалізованих монтажних, ремонтних, налагоджувальних, пускових та інших робіт і послуг у цій галузі;

експлуатації трубопроводів;

виробництва і поставок будівельних та конструкційних матеріалів, обладнання, машин, механізмів, контрольно-вимірювальних приладів та іншого обладнання для підприємств, їх об'єднань і організацій, діяльність яких пов'язана з проектуванням, будівництвом, комплектацією та експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту;

забезпечення захисту персоналу і населення, а також навколишнього природного середовища під час будівництва, експлуатації, капітального ремонту та реконструкції об'єктів трубопровідного транспорту;

забезпечення безпеки на трубопровідному транспорті;

зовнішньоекономічних відносин у сфері трубопровідного транспорту;

державного нагляду і контролю за будівництвом і експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту.

Комментариев нет:

Отправить комментарий